Стримуючи російських окупантів на Донеччині, загинув український спортсмен із Чернівецької області Віктор Домітращук. Останній бій артилерист із позивним “Щука” зустрів у день свого народження 8 січня в районі міста Часів Яр під Бахмутом. Тепер бійцю назавжди 25 років…

Віктор займався спортом із раннього дитинства. У секції з панкратіону його зустрів перший тренер Ігор Наконечний. І хлопчик дуже швидко почав показувати результати. Наставник вважав Домітращука дуже перспективним, войовничим та сміливим спортсменом.obozrevatel.com

Віктор був не єдиним, хто захоплювався бойовими єдиноборствами у своїй родині. Його брат Владислав Тодераш також займається панкратіоном та зумів стати чемпіоном світу.

Після повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Віктор разом зі своїм батьком Володимиром були серед перших, хто вирушив до центру комплектування добровольців, щоб захищати свою землю та сім’ю зі зброєю в руках.

За словами двоюрідної сестри загиблого спортсмена Тетяни, всього із родини Домітращуків пішли воювати п’ятеро чоловіків. І всі – з перших днів лютневого вторгнення.

“Говорили з Віктором щодня. Якщо дуже сильно їх бомбили, то зідзвонювалися по відеозв’язку. А так – по телефону. Раз казав, що важко, бо холодно, раз – добре. Але він у нас був мужній, тому все терпів, усміхався. Говорив: “Не переживайте, я скоро приїду, все буде добре. Ще й весілля загуляємо”, – розповіла Тетяна suspilne.media.

На жаль, за три місяці до загибелі Віктора у боях на Миколаївщині віддав життя за Україну його батько. Сім’я ще не відійшла від тієї втрати, коли рідним повідомили про нову трагедію.

8 січня, у день свого 25-річчя, спортсмен із села Годилів загинув внаслідок обстрілу окупантами населеного пункту Часів Яр під Бахмутом.

“Він разом із батьком без вагань із перших днів війни став на захист рідної країни. Прожив лише 25 років, залишивши після себе славу доброї людини. Щирий, вірний, активний, життєрадісний світлий юнак, який тільки починав будувати свої плани на життя, вдихав кожну мить на повні груди, радував своїх близьких і друзів, мріяв, любив, був підтримкою для сім’ї. Найкращий син, брат, побратим, гідний воїн, Герой…”, – відреагував на загибель Віктора голова Великокучурівської громади Василь Тодеренчук.