Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що Європейський Союз робить все, щоб допомогти Україні стати його частиною. Про це вона розповіла в інтерв’ю румунському каналу Digi 24.

За її словами, на сьогодні вступ України до ЄС та НАТО неможливий “зі зрозумілих причин”, ймовірно, маючи на увазі стан повномасштабної війни.

Вона наголосила, що надання статусу Україні на кандидатство у члени ЄС стало історичним моментом, а Європа бачить майбутнє разом із українцями.

“Шлях туди буде ще довгим і, звичайно, іноді важким, але ми робимо все можливе, щоб підтримати Україну в процесі гармонізації її правової системи та стандартів із стандартами ЄС, тим самим прокладаючи шлях до вступу”, — сказала Бербок.

Водночас дипломат заявила, що ЄС також має зробити “свою домашню роботу”, оскільки необхідно продумати механізм того, як ухвалювати рішення у розширеному союзі.

“От чому ми підтримуємо реформи, наприклад, застосування системи голосування кваліфікованою більшістю у низці питань”, — додала глава МЗС ФРН.

Водночас Україна попри стан війни вже намагається робити перші кроки у виконанні домовленостей щодо вступу до ЄС. Однією з них є реформи.

З огляду на те, що ЄС має оприлюднити звіти про прогрес Києва у березні, а потім ще раз у жовтні, просування вперед України у сфері верховенства права є швидшим, ніж очікувалося, але це випадок двох кроків уперед і одного (дуже тривожного) кроку назад.

Для президента України Володимира Зеленського життєво важливо зберегти динаміку, оскільки він знає, що членство України стикається з опором з боку традиційних членів ЄС, адже новий член може «розмити» їхні повноваження. Президент Франції Еммануель Макрон заявив у травні, що Київ, “ймовірно, залишається за десятиліття” від членства в ЄС, а західноєвропейські країни висловлюють постійне занепокоєння щодо незахищеності, корупції та вартості відбудови країни, зруйнованої війною.

У цьому контексті Україна зараз рухається напрочуд швидко. Призначення нового антикорупційного прокурора дало поштовх боротьбі з хабарництвом, і багато гучних справ нарешті завершилися винесенням вироків. Український парламент також ліквідував Окружний адміністративний суд Києва, який мав горезвісну славу найкорумпованішого суду в Україні.

Утім, водночас зараз зростає занепокоєння щодо Конституційного Суду – вищого наглядового органу, який може скасовувати рішення уряду. Нова реформа загрожує політичним втручанням в орган, який має фільтрувати кандидатів на посади суддів. Це може стати серйозною перешкодою на шляху європейських прагнень України. І Єврокомісія, і Венеційська комісія, консультативний орган Ради Європи з конституційного права, вже забили на сполох.

Ліквідація Окружного адміністративного суду Києва розглядається як один з найбільш позитивних кроків у боротьбі з корупцією, але це було нелегко.

Зеленський подав законопроєкт про ліквідацію суду як пріоритетний ще у квітні 2021 року. Однак український парламент зробив це лише 13 грудня, через чотири дні після того, як Державний департамент США наклав санкції на голову ОАСК Павла Вовка за вимагання хабарів в обмін на втручання в судові та інші державні процеси.

Але відсторонення Вовка також стало результатом інтенсивного тиску з боку українських громадських організацій, які викривали зловживання суду, та антикорупційних організацій, які проводили розслідування щодо його провідних суддів.

Тож тільки на цьому прикладі видно, що Україні справді потрібно пройти досить складний шлях до Європейського Союзу, проте як і самі громадяни, так і влада та західні партнери рішуче налаштовані та реформи та зміни заради нового важливого кроку в історії держави.

Джерело