Цього року українці відзначатимуть Різдво 25 грудня за новоюліанським календарем. Крім Різдва, всі нерухомі дати церковного календаря відзначатимуться на 13 днів раніше. А от Великдень буде як і раніше – за Юліанським календарем.

У чому різниця і що думають українці, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Цього року Різдво в Україні святкуватимуть 25 грудня. Якщо раніше це питання було дискусійним, то після того, як Синод Православної церкви України дозволив святкувати Різдво за новоюліанським календарем, більшість вірян змінили дату з 7 січня на 25 грудня.

Щоправда, досі частина українців вважає, що дата 25 грудня не що інше як “католицьке Різдво”, і тому не погоджуються на зміни.

“Насправді це ніяке не “католицьке Різдво”. У католиків григоріанський календар, а ми переходимо на новоюліанський, за яким живе більшість православних церков. Цей календар встановився у 20-х роках минулого століття”, – каже нам релігієзнавиця Людмила Пилипович.

Між григоріанським та новоюліанським календарями є лише одна важлива відмінність. Це дата святкування Великодня, зазначає релігієзнавиця.

Тобто всі нерухомі дати збігаються з григоріанським календарем – 25 грудня Різдво, 6 грудня – Святий Миколай, 6 січня – Богоявлення, 6 серпня – Преображення Господнє тощо.

А ось рухомі дати свят, як-от Великдень, які щороку відзначаються в різний час, збігаються вже з юліанським календарем.

Чому? Тому що в григоріанському календарі (у католиків) іноді дата Великодня випадає раніше, ніж юдейська. А такого не може бути, вона має бути лише пізніше, як це є у Юліанському календарі.

Наразі за новоюліанським календарем живуть православні церкви 11 країн переважно в Західній Європі. Румунська, Болгарська, Польська, Православна церква Чеських земель та Словаччини. А також Константинопольська (Вселенський патріархат), Олександрійська, Антіохійська, Елладська, Албанська.

Ми провели невелике опитування і попросили українців відповісти на запитання: “Коли ви святкуватимете Різдво – 25 грудня чи 7 січня?” Судячи з їхніх відповідей, таки більшість висловилася за святкування 25 грудня.

Хоча дехто говорить про те, що готовий святкувати двічі. Як Новий рік – за старим та за новим стилем. Звичайно, для людей віруючих такий варіант не підходить, але далеко не всі ми є істинними вірянами.

“Важливо розуміти, що ми відзначаємо не дату, а подію. Якщо комусь подобається робити це 7 січня, будь ласка. Можна і за календарем мая святкувати. Ніхто нікому не забороняє”, – каже Пилипович.

До того ж зайвих молитов ніколи не буває. Тому якщо у сім’ї є розбіжності щодо дати, то можна відзначити і двічі.

“Моїй свекрусі вже 88 років, все життя вона вірить у Бога і запрошує до себе на Святвечір. Цього року зустрічатимемо 24 грудня, вона сама нас запросила, пишаюся нею”, – повідомила Марія Прохорова.

Хтось із принципу збирається відзначати 7 січня.

“Я не релігійна. 24-го просто святкова вечеря, а 25-го – спати та відпочивати”, – зазначає одна з дописувачів.

Як завжди, першими на всі зміни відгукується бізнес та маркетинг. В інтернеті вже пропонують вибір подарунків на Різдво 25 грудня. Вони не відрізняються від тих, що дарували й раніше до 7 січня. Іграшки, прикраси, гаджети, солодощі, алкоголь, ігри, одяг.

“Можна сказати, що популярним в Україні День Валентина колись зробили саме маркетологи. Так і з Різдвом 25 грудня. Бізнес завжди дуже прислухається до нових тенденцій. Подарунки, події, поїздки, прикраси вітрин – все вже приурочено до нової дати. Пройде два-три роки – і все це стане звичним”, – вважає маркетолог Олексій Шевченко.

В основних церквах України також готуються до урочистостей. Прикрашають приміщення, встановлюють ялинки, розвішують гірлянди. Служби в основних церквах та монастирях України відбудуться 24 та 25 грудня.

“Важко сказати, коли українці остаточно звикнуть до нової дати. Це залежить від ментальності, культури, сімейних традицій. Ще від церковної громади. Якщо священник сказав, що святкуватимемо 25-го грудня, то люди так і зроблять. Ми чудово розуміємо, що якщо ти святкуєш Різдво 7 січня, то ти святкуєш разом із Москвою, а якщо 25 грудня – то з усім християнським світом”, – підсумовує Пилипович.