Вірменія попросила президента Франції Еммануеля Макрона очолити мирні переговори з Азербайджаном. І це стало викликом президенту Росії Володимиру Путіну, що свідчить про втрату контролю за регіональними союзниками.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Guardian .

Як пише видання, зневажливе ставлення Вірменії до Путіна стало відвертим під час саміту Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), що пройшов днями в Єревані.

Зокрема, на загальному фото лідерів вірменський прем’єр Нікол Пашинян усунувся від президента Росії. А пізніше відмовився підписати декларацію та критикував провали ОДКБ. Він також висловив розчарування відсутністю відповіді на його офіційний запит щодо військової допомоги після атаки Азербайджану у вересні 2022 року.

“Пригнічує те, що членство Вірменії в ОДКБ не утримало Азербайджан від агресивних дій”, – зазначив він.

Як розповів The Guardian професор Європейського університету в Тбілісі Еміль Авдаліані, на сьогодні Вірменія намагається диверсифікувати зовнішні відносини у світлі Росії, що слабкішає.

“Залежність від Росії смертельна, тому Єреван прагне зближення з Туреччиною, тісніших зв’язків з ЄС, Іраном і Китаєм. Це результат половинчастого підходу Москви до Єревану і насамперед послаблення позицій Росії на Південному Кавказі в результаті її невдалої війни в Україні”, – підкреслив він.

А на думку експерта аналітичного центру Carnegie Europe Тома де Вааля, саміт показав дедалі більшу крихкість впливу Росії та особисто Путіна на своїх сусідів.

“Така політика зазнає краху, а справжню силу жорстокої влади Путін демонструє в Україні. Це частина загальної тенденції, за якої росіяни все ще мають цю радянську спадщину, коли бачать своїх сусідів як свого роду молодших партнерів, які їм належать, проте вони є суверенними країнами. ОДКБ має бути оборонною організацією, але щодо Вірменії – вона не виконала своїх зобов’язань”, – зазначив Вааль.

Крім того, свій вплив мали й протести в Єревані у день саміту ОДКБ, учасники якого вимагали від Росії вивести війська з України.

“Протести свідчать про зміну ставлення Вірменії до Росії. Її ненадійність як союзника стала відчутною. Серед політичних еліт Вірменії завжди були антиросійські настрої, але зараз вони переросли в ресентимент – почуття відвертої ворожості”, – додав професор Авдаліані.