Подаємо мовою оригіналу:

Алексей Давиденко

Про наші фури і поляків.

Мабуть, не всі тут памʼятають.

Але в 90-х, головними гравцями на українському і європейському ринку вантажних автоперевезень були не поляки – а німці, французи і італійці.

Їх фури і їх водії возили більшу частину вантажів по всій Європі. І саме вони на цьому заробляли.

Але в 2000-х зʼявилися польські перевізники, які своїми низькими цінами і кращою якістю витіснили водіїв старої Європи.

Тому що готові були працювати більше.
Тому що готові були заробляти менше.
Тому що хотіли жити краще.
І ринок обрав тоді їх.
Бо ринок завжди обирає краще.
І щось я не памʼятаю тоді.

Щоб французи і німці брали в облогу польські кордони, щоб блокували польські фури і знущалися з польських водіїв і споживачів.
І не треба про це мовчати.

Бо те що зараз роблять поляки з блокуванням України – це не дружба і не сусідські відносини.
Навіть без війни.

Навіть якби це були мирні часі.

І це не має жодного відношення до ринкової економіки і європейських цінностей.
В Україні.
У нас закриті порти.
У нас закриті аеропорти.
Ми всі – всю свою логістику побудували через аеропорти і морські порти Польщі – бо вони наші добрі сусіди.

Могли побудувати через Геную.
Могли побудувати через Констанс.

Але більшість з нас добровільно обрала братів поляків.
Ми їм платимо портові збори, ми користуємося їх ліцензійними і митними складами, ми часто завантажуємо в їх літаки і піднімаємо їх економіку.

Два місяці назад – привезти контейнер з Ґданська в Київ коштувало 1500€, а зараз 6000€.
В 4 рази – бо все стоїть.

Поляки все заблокували і фактично взяли нас в облогу.
А насправді.

Наші водії і наші перевізники – це поляки зразка кінця 90-х.
Наші голодні до роботи.
Наші готові довозити швидше
Наші готові працювати дешевше
Це ринок.

І ринок сьогодні обирає українців.
Я хочу нагадати.
Що українці – не тільки біженці і не тільки підприємці.
Там в Польщі.

Працюють і платять податки десятки тисяч простих українців.
Наші громадяни залишають там гроші на АЗС, зупиняються в їх готелях, покупаються в їх магазинах, харчуються в їх ресторанах, купують квитки на їх потяги, автобуси і літаки.
Досить ховати очі і боятися казати правду.
Наші люди не дармоїди, не прокажені.

Фактично, наші громадяни піднімають економіку Польщі своєю працею і своїми витратами там.

І ми маємо повне право відстоювати і отримувати ті європейські цінності рівності і пропорційності про які так гучно люблять говорити наші сусіди.

А те що вони зараз роблять з нашими водіями, з нашим експортом і імпортом – це точно не дружні і не сусідські відносини.