Одного разу вчитель попросив учнів записати на листочку імена всіх людей, яких вони ненавидять. Коли вони зробили це, вчитель сказав їм принести на наступний день в школу пакетик з помідорами за кількістю записаних імен.

Деякі діти принесли пакетик з двома помідорами, у інших було три помідори, п’ять, або навіть десять.

Учитель попросив учнів носити з собою ці помідори протягом двох тижнів. Вже через декілька днів хлопці стали скаржитися на поганий запах гниючих овочів. Кільком студентам було важко всюди носити з собою десяток помідорів. Запах був занадто різкий і сильний.

Через тиждень вчитель зібрав клас, ще раз вислухав їхні скарги і сказав:

– Все це дуже схоже на те, що ви носите в своєму серці, коли вам не подобаються деякі люди. Ненависть роз’їдає душу і робить її хворою. Якщо ви не можете переносити запах зіпсованих помідорів через тиждень, уявіть собі «аромат» від гіркоти і злоби, які ви носите в своєму серці кожен день!

Серце – це гарний сад, який потрібно регулярно чистити від бур’янів, тобто прощати тих, хто розлютив вас. Це звільняє в ньому місце для дійсно хороших речей.

Не беріть від життя все, беріть тільки краще!