Командир Дмитра Гульчука – курсанта Львівського університету внутрішніх справ, який застрелився на території навчальної установи, – стверджує, що не конфліктував із хлопцем і буллінгу не було. Станіслав Пась заявив, що 18-річний юнак останній тиждень свого життя “завжди ходив веселий, сміявся” і не подавав ознак того, що щось не так.

Командир поспілкувався з журналістами “Суспільного” по телефону. Він розповів, що Гульчук кілька разів підходив до нього, аби взяти звільнення і провести час зі своєю дівчиною. “Не було жодних таких причин вважати, що він може із собою щось зробити”, – запевняє Пась obozrevatel.com

Уродженець села Могиляни Рівненської області навчався у Львові на другому курсі. 19 березня під час добового наряду він вистрілив собі в голову із рушниці, перед цим відправивши мамі СМС. Попередньо, його знайшли ще живим, але нічим не змогли допомогти.

“Мамо, вибач за це, ти справді хороша мама, просто я дуже поганий син. Невдаха і слабак. Я тобі вдячний за все, тому що ти реально багато зробила…” – написав Гульчук перед трагедією.

Його батьки згадують, що хлопець спочатку навчався з ентузіазмом, хотів стати справедливим поліцейським, але потім розчарувався. Він скаржився на знущання та буллінг в університеті.

Командир Гульчука стверджує, що загиблий був закритою людиною, тож спілкування з ним було “важке”. Він нібито “різноманітними способами намагався з ним розмовляти”.

“Іноді в мене виходило, іноді – ні. Такої ситуації, щоб ми сварилися, не було. Ми з ним спілкувалися як командир із курсантом. Так, він приходив іноді до мене за допомогою, я йому завжди як умів, так і допомагав“, – розповів Пась.

Світлана та Олег Гульчуки також заявляли, що їхній син нібито міг залишити передсмертну записку, але вона зникла.

Пась сказав: “Говорили, що передсмертна записка була, але я її не бачив. Я приїхав десь через 20 хвилин, тіло було у швидкій і я не бачив тієї записки“.

Співробітник університету також запевняє, що він його не “заганяв” і “буллінгу точно не було”.

Світлана Гульчук каже, що хлопчик хотів служити у поліції, вважав, що “все має бути правильно”. “Тільки коли він вступив, він сказав, що такого ще не бачив. “Мамо, там правди взагалі немає”, – переказала враження сина його матір.

Батько Дмитра додав, що коли сталася трагедія, з університету їм навіть ніхто не зателефонував – вони самі намагалися зв’язатися з вузом за всіма відомими їм телефонами.

“Один, хто мені сказав – колишній куратор. Він тоді сказав: “Я не розповідатиму, що сталося, але щось дуже погане”. Він ще, каже, дихає”, – заявив Олег Гульчук.

Він стверджує, що юнак часто скаржився на те, що відбувалося в навчальному закладі. Нібито хтось налаштовував групу проти нього, висвітлював у негативному світлі. Хоча, як сказав тато курсанта, син не пив, не курив, займався спортом.

“Старався вчитися. Потім перестав старатися, бо дійшло до того, що вкрали навіть форму в нього“, – зазначив Олег Гульчук.

Раніше наше видання писало, що правоохоронці розслідують інцидент за двома статтями КК. Це ст. 115 – самогубство та ст. 120 – доведення до самогубства. Йде внутрішнє розслідування університету, справою також займається ДБР.

Представники Львівського університету внутрішніх справ коментувати звинувачення у булінгу до цього відмовлялися.