Польська прикордонна служба останнім часом фіксує масовий відтік українців з Європи. Українські біженці їдуть на зиму додому, незважаючи на реальну загрозу блекауту. Українці повертаються додому з кількох причин.  biz.today.ua

Про статистику перетинів українсько-польського кордону та про тенденції, які намітилися останнім часом, розповіли у Twitter працівники прес-служби польської прикордонної служби.

Наступна зима обіцяє стати найважчою у сучасній історії України. У багатьох регіонах опалювальний сезон опинився під загрозою. А якщо атаки РФ на енергетичну інфраструктуру України продовжаться, то настане тривалий блекаут, і опалювальний сезон може бути зірваний по всій Україні. Через це влада обережно радить українцям, які мають можливість перезимувати за кордоном, залишатися там до весни. Однак, незважаючи на ці попередження, останнім часом фіксується масовий відтік українців з Європи. Біженці повертаються додому.

Так, згідно зі статистикою, з початку війни в Україні, тобто з 24 лютого, українсько-польський кордон у напрямку Польщі перетнули 8,031 млн осіб. У зворотному напрямку за цей же час повернулося 6,219 млн. Звичайно, не всі, хто виїхав, зупинилися в Польщі. Для багатьох ця країна стала транзитною. Проте статистика свідчить, що більшість із тих, хто виїхав, вже повернулися додому.

Причому останнім часом цей процес дедалі більше нахиляється у бік повернення. Так, 26 листопада до Польщі в’їхало 25,3 тис., а звідти повернулося 24,6 тис. українців. А через день, 27 листопада, кордон у напрямку Польщі перетнули 23,2 тис. осіб, і назад в’їхало майже стільки ж – 23,1 тис. осіб.

Таким чином, зараз до Європи через польський кордон в’їжджає майже стільки ж українців, як і повертається звідти. Відтік українців з Європи стає дедалі помітнішим.

Причин такої зворотної міграції є кілька

По-перше, європейські країни зменшили обсяг пільг для українців. Допомога, яка була доступна біженцям протягом першого півріччя війни, наразі скорочується. Практично скрізь скасували безкоштовні поїздки на транспорті, скоротили фінансову підтримку і стали вимагати плату за проживання. До цього можна пристосуватися, якщо мати роботу.

І це друга причина: багато українців так і не змогли працевлаштуватися за кордоном. У виграші виявились наші співгромадяни, які володіють робітничими спеціальностями та мають робочу кваліфікацію. Вони здебільшого зуміли знайти роботу. А ось “білим комірцям” знайти собі заняття, до якого вони звикли, майже неможливо. Тут дається взнаки і мовний бар’єр, і відсутність громадянства, і велика конкуренція за такі місця.

По-третє, багато хто, як тільки з’явилася така можливість, почав повертатися додому в деокуповані регіони. Адже вдома, кажуть, і стіни допомагають. Звісно, тим, у кого залишилися ці стіни.