Бурхливі події цього року поставили Росію в скрутне становище і змусили її шукати союзників, боєприпаси і солдатів, щоб продовжувати воєнні дії. 

Другий рік російсько-української війни пройшов не так, як очікувала жодна зі сторін, а розчарування і засмучення затьмарили конфлікт, який, схоже, готовий затягнутися на третій рік.

ТСН.ua пропонує вам адаптацію матеріалу Fox News з ключовими подіями, які підтверджують, що російське вторгнення залишиться однією з найбільших поразок Путіна. 

Ситуація залишається нестабільною через 22 місяці після того, як президент Росії Володимир Путін наказав своїм військам розпочати “спецоперацію” з “денацифікації” України.

Розпад командування в РФ

Ватажок найманців Євген Пригожин зіткнувся з російським військовим командуванням, яке кілька разів змінювалося протягом війни. Обертові двері керівництва дозволили Пригожину встановити контроль, що призвело до вкрай суперечливої політики, яка дозволила йому вербувати людей безпосередньо з російських в’язниць для посилення своєї ПВК “Вагнер”.

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу, який прийняв командування російськими військами в січні, відрізав Пригожина від доступу до в’язниць і вкрай необхідних боєприпасів. У червні Пригожин заявив, що Шойгу здійснив смертельну атаку на війська “Вагнера”, що російська влада заперечує.

Пригожин залишився відданим своєму завданню і розпочав “марш справедливості”, який аналітики швидко назвали найбільшим викликом владі Путіна за двадцять років його правління. Повідомлялося, що Пригожин очікував на підтримку з боку кількох військових офіцерів і полків, але такої підтримки не було.

Натомість Путін люто поклявся придушити повстання і змусити Пригожина “відповісти за це”. Пригожин наполягав на тому, що він не сварився з Путіним — своїм найголовнішим спонсором — і що у нього були проблеми лише з Міністерством оборони.

Зрештою, Пригожин припинив свої зусилля, коли втрутився президент Білорусі Олександр Лукашенко, який домовився про його капітуляцію і заслання, відправивши війська “Вагнера” додому. Лукашенко дав зрозуміти, що Пригожину загрожує смерть за його дії, і ватажок найманців зрозумів натяк.

За повідомленнями, після цього почалися військові чистки, але прессекретар Пентагону бригадний генерал Пат Райдер заявив, що Міністерство оборони не бачить нічого такого, що повинно викликати тривогу.

“Хрещений батько” Путін

Для Пригожина історія на цьому не закінчилася, а набула останнього, фатального повороту через два місяці, коли вибухнув його приватний літак, завершивши історію однієї з найвідоміших фігур у конфлікті поза межами лідера кожної з країн.

Вигнання Пригожина виглядало в кращому випадку вільним, оскільки лідер повертався до Росії щонайменше двічі, здається, протягом першого місяця після того, як він покинув країну. Він також продовжував звертатися за підтримкою, заявивши у своєму Telegram-каналі, що війська “сьогодні потребують вашої підтримки більше, ніж будь-коли”.

Літак вибухнув 23 серпня по дорозі з Москви до Санкт-Петербурга, в результаті чого загинуло 10 осіб. Пізніше Кремль підтвердив, що Пригожин був серед загиблих разом зі своїм заступником і начальником логістики ПВК “Вагнер”.

Президент України Володимир Зеленський і Білий дім звинуватили Путіна, заявивши, що абсолютно очевидно, що за вбивством стоїть російський диктатор, а Пентагон дійшов висновку, що вибух був навмисним. Кремль почекав кілька днів, перш ніж підтвердити смерть Пригожина.

Російське інформаційне агентство ТАСС повідомило, що рід час вибуху Путін перебував у Москві, де вручав державну нагороду екіпажу танка Т-80 “Альоша”, який нібито знищив українську бронеколону. Дехто порівняв Путіна з персонажем “Хрещеного батька” Майклом Корлеоне, який був присутній на хрещенні свого сина, в той час як кілери вбивали його конкурентів.

Майбутнє “Вагнера” залишається непевним: Путін різними способами намагався інтегрувати війська в більш широкі російські збройні сили, одночасно призначивши Андрія Трошева новим лідером “Вагнера”.

Відчайдушні заходи

Якою б поганою не здавалася драма з “Вагнером” для Путіна, вона була далеко не найбільшою проблемою, що турбувала його протягом року: він витратив більше часу на те, щоб з’ясувати, як продовжити військові дії, не вдаючись до всенародного призову, який виявився б вкрай непопулярним серед російського населення.

Російські військові також продовжували боротися за збереження боєприпасів після того, як протягом першого року їхні запаси були спалені. Звіти за перший рік свідчать, що Росія використовувала іранські безпілотники для розширення своїх ударних можливостей.

У другому році російські війська спалили більше боєприпасів, ніж у першому, що призвело до того, що Росія уклала більше угод з антизахідними країнами, в тому числі з Північною Кореєю, яка є королівством-відлюдником.

У жовтні Пхеньян відправив до Росії 1000 контейнерів з обладнанням, а Білий дім повідомив, що північнокорейський лідер Кім Чен Ин, який приїхав у величезному бронепоїзді на особисту зустріч з Путіним, хотів отримати сучасні російські технології озброєння.

Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін 14 грудня провів так звану “пряму лінію” з журналістами та “русским народом”. Традиційно його поява на публіці збіглася з оголошенням повітряної тривоги в Україні через зліт винищувачів на території РФ. Варто зазначити, що це була перша велика пресконференція володаря Кремля за час повномасштабного вторгнення.