Наразі в країні є чотири прошарки – ті, хто воює, хто нікуди не їхав, хто повернувся та ті, хто перебуває за кордоном.

Повномасштабне вторгнення РФ спонукало багатьох українців виїхати за кордон, частина повертається, але мами з 17-річними хлопчиками не хочуть цього робити через можливу мобілізацію. Про це “Українській правді” розповіла директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.unian.ua

За її словами, зараз найбільше б’є по демографічній ситуації в Україні не збільшення смертності, а саме міграція:

“Безумовно, міграція. Хоча її бурхливий процес закінчився ще у квітні 2022 року”

Лібанова відзначила, що наразі виїжджає за кордон дуже небагато українців. Але, на думку, експертки, вони це роблять не через війну, а просто скористалися нею як можливістю для виїзду.

Водночас до України повертаються переважно ті, хто мав тут високий статус, конкурентну професію, в кого є куди повернутися. Наприклад, лікарі за кордоном, швидше за все, не лікарями працюють, а вчителі – не вчителями.

“І їх це не влаштовує. Науковці, які виїхали, робили це на термін дії стипендії, і він вже міг закінчитися. Взагалі, коли ми говоримо про повернення наших мігрантів, то переважною мірою повернуться якраз найбільш кваліфіковані, які не задоволені за кордоном своїм становищем, соціальними зв’язками, статусом, грошима, своєю зайнятістю”, – розповіла демограф.

Також, за інформацією Лібанової, до України повертаються й сім’ї з дітьми. Зокрема, у 2023 році поверталися з дітьми середнього шкільного віку, які просто не захотіли там залишатися, бо їм було некомфортно:

“Мами 17-річних хлопчиків, безумовно, намагаються не повертатися з ними”

Вона додала, що люди, які виїхали у 2022 році й зараз повертаються до України, готові адаптуватися до нових умов.

“Поки що готові. Хоча поділ у суспільстві, безперечно, є. Я бачу чотири таких прошарки: ті, хто воює, ті, хто нікуди не їхав з дому, ті, хто виїхав у перші місяці, але повернувся, і ті, хто сьогодні перебуває за кордоном”, – розповіла Лібанова.

На її думку, цей поділ може перетворитися на розкол за умови недолугої політики – наприклад, якщо держава надасть пільги тим, хто буде повертатися з-за кордону.

“Якщо ми будемо додавати пільги учасникам бойових дій, повірте, суспільство це сприйме, які б пільги це не були. Але з рештою категорій складніше, до них будуть ставитися більш прискіпливо”, – переконана експерт.

Демографічна ситуація в Україні – останні новини

Як повідомляв УНІАН, експерти назвали головні причини демографічної катастрофи в Україні. Так, в умовах повномасштабної війни народжуваність в Україні різко скоротилася, поглибивши демографічну кризу, яка і так посилюється протягом останніх 10 років.

За словами експертів, сама війна та пов’язана з нею мобілізація відіграє тут лише опосередковану роль. За даними Міністерства юстиції, протягом 2023 року в Україні народилися понад 187 тисяч немовлят. Це на 9% менше, ніж у 2022-му, коли на світ з’явилися 206 тисяч дітей.

Але перший рік війни сам по собі показав рекордне падіння народжуваності – одразу на 25%. Для розуміння, згідно зі статистичними даними, у 2021 році в Україні народилося понад 273 тисячі дітей, у 2020-му – 299 тисяч. Масштаб демографічної кризи стає ще наочнішим, якщо поглянути на статистику за 2010-2013 роки: тоді щорічно народжувалися близько 500 тисяч дітей.

Як вважає фінансовий аналітик Олексій Кущ, вплив війни на демографічну ситуацію насправді є опосередкованим, а справжні причини падіння народжуваності виходять далеко за межі подій останніх років. На його думку, мають вплив перманентні економічні кризи, відсутність позитивного сценарію розвитку та соціальної державної підтримки народжування дітей тощо.