На сьогодні контрнаступ української армії може переноситися з кількох об’єктивних причин, зокрема, несприятливої погоди, стану постачання Україні озброєнь, планування в Генштабі тощо. Проте витік секретних даних США щодо військової підтримки нашій країні – це найменша проблема і, власне, не проблема, оскільки в цих документах немає головного: інформації про час та місце наступу ЗСУ.

Цей наступ буде абсолютно неочікуваним і здивує всіх, оскільки Генштаб ЗСУ не працює за методичками зразка Другої світової війни. Найбільша загроза полягає лише в тому, щоб не дати ворогу паузу, якої він вкрай потребує. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.

– Видання The Washington Post повідомило, що нібито Україна відкладає весняний наступ і називає три причини: несприятлива погода, повільне постачання військової допомоги, витік секретних документів США. Подібні оцінки лунають і в інших ЗМІ. На вашу думку, чи можна довіряти такій інформації? Звісно, ніхто не знає планів Генштабу ЗСУ, але чи допускаєте ви, що через ці чи інші причини контрнаступ може розпочатися пізніше?

Давайте крок за кроком. Що впливає на наш контрнаступ? По-перше, погодні умови. На цьому вже неодноразово наголошували наші керівники, як політичні, так і військові. Тому що для наступу нам потрібно використовувати, зокрема, й важку техніку, самохідну артилерію, СРЗВ, які їздять окремо. Вони не можуть їздити там, де багнюка.

Вони не їздять по дорогах, шосе, вони їздять по полях, посадках, щоб їх було не помітно, і там має бути твердий ґрунт. Навіть незважаючи на те, що зараз ХХІ століття, розвиток технологій, у цьому випадку різниці немає – як і раніше, для бронетехніки потрібен сухий ґрунт. Це перша причина.

Друга причина – це відповідна кількість озброєння, яку нам мають постачати наші партнери. Щоб провести контрнаступ, недостатньо просто дати команду. Треба підготувати бойове розпорядження, в якому будуть прописані дії кожного підрозділу, які братимуть участь у цих діях. Йдеться не лише про великі підрозділи, а й малі, до взводу включно. Мають бути вказані засоби зв’язку, маршрути пересування і техніка, яка перебуває в цих людей на озброєнні, та пально-мастильні матеріали, що повинні бути в запасі.

Не йдеться про те, щоб “копати від забору до обіду”. Всі дії мають бути прораховані, визначені певні рубежі, на яких необхідно зупинитися. Для цього розраховується усе, зокрема, й обсяг пально-мастильних матеріалів. Ніхто не буде заправляти танки і возити за ними цистерну з пальним.

Якщо розрахунків немає в повному обсязі, а є на 95%, немає сенсу розпочинати наступ.

Третє – щодо витоку інформації, який відбувся. Це якраз менше всього впливає на наші наступальні дії. Тому що там не було ніякої інформації, яка є дуже таємною. Насамперед там не було інформації про те, де і як ми збираємося робити наші контрнаступальні дії. Там багато сторінок, але там прописана зброя, яка постачалась Україні.

Загалом все це можна знайти у відкритих джерелах. Просто в цьому документі все це скомпоновано і зібрано до купи. Сказати, що там є щось, що може нам сильно завадити, не можна. Немає там нічого такого. Хоча не дуже добре, що деяка інформація вийшла назовні.

Гадаю, в нашому Генеральному штабі могли дещо змінити плани. Але, можливо, й нічого не змінили, тому що не могло бути лише одного варіанта. Це тільки росіяни так воюють. А в Україні, як і в країнах НАТО, завжди є кілька варіантів військових операцій. Якщо один не працює, беруть інший.

Отже, впевнений, що цей витік нічого не змінив. Один варіант могли відкласти і взяти інший. Люди в Генеральному штабі працюють постійно, без вихідних, по 12-16 годин на добу. Вони там не відпочивають, вони проробляють усі варіанти. Це дуже серйозна робота.

І ще один нюанс. Ми очікуємо, що контрнаступ – це якийсь один потужний удар, як було за часів Другої світової війни. Ні, все буде відбуватися так, як ми навіть не можемо собі уявити. Тому що наше військове керівництво неодноразово казало, що ті дії, які ми робитимемо під час контрнаступу, здивують ворога. Вони і нас здивують. Ми не будемо йти в лоб і класти людей. Ми будемо робити по-іншому. Як саме – побачимо. В цьому і полягає військова таємниця, і вона не вийшла назовні.