Чому в СРСР тара для молока була трикутною — історія “пірамідки”.

Молоко в трикутних пакетиках — один із символів радянської епохи tsn.ua

Той, хто застав часи Радянського Союзу, пам’ятає, як у гастрономах продавали молоко у дивному на сьогодні трикутному пакуванні.

Молоко в той час можна було купити на розлив — розливали його зазвичай по бідонах, по пляшках, які потім можна було помити та здати до пункту приймання склотари — та в паперових пірамідках. Мабуть, це був найпростіший і найзручніший варіант — трикутники об’ємом пів літра коштували 16 копійок, а щоб налити молоко у склянку, треба було відрізати верхній куточок пакування.

Походження трикутних пакетів

Молоко у трикутниках випускалося у СРСР від 1950-х років до кінця 1980-х. Концепція пакування молока у трикутні контейнери була запропонована шведським винахідником Еріком Валленбергом 1944 року. Існує легенда, що якось Валленберг прочитав статтю про магічну суть єгипетських пірамід. Автор статті — хімік і за сумісництвом містик, а згодом фантаст Жак Берж’є  стверджував, що саме завдяки формі пірамід всередині в них відбувається консервація часу, і продукти здатні зберігатися в первісному вигляді.  Журналісти опублікували пропозицію — порадили спати в тетраедрі для поліпшення здоров’я і загального омолодження. Ерік Валленберг висунув ідею, що така форма дозволить краще зберігати молоко завдяки геометричним властивостям тетраедра.

1951 року шведською фірмою Tetra Pak було розпочато масове виробництво цієї тари. Фахівці з Tetra Pak не тільки придумали відповідну форму, але й інші технологічні нюанси, зокрема, спосіб пакування рідини в картон і герметизацію тари, припаяли до картону тонкий шар поліетилену, завдяки чому пакети стали абсолютно вологостійкими.

Пакування “Тетра Класік” — так офіційно називалися “пірамідки” — вперше вийшло у масове виробництво 1952 року. СРСР офіційно купив технологію та кілька ліній виробництва у Tetra Pak.

Переваги та недоліки трикутної тари

Попри певні переваги такого пакування — трикутні контейнери можна було легко утилізувати, вони були досить зручними, дозволяли легко наливати  молоко, займали мало місця в холодильнику, на відміну від тієї ж пляшки — але вони часто протікали. Одним з основних недоліків трикутних пакетів також була проблема з якістю склеювання швів. Крім того, трикутники займали більше місця під час транспортування, що значно збільшувало транспортні витрати. Тому в Європі швидко відмовилися від “пірамідок”.

З часом трикутні пакети набули статусу своєрідного символу радянської епохи. Трикутні пакети також часто використовувалися в рекламі та на різних заходах, що посилювало їхню присутність у суспільній свідомості. Пакування стало не просто засобом зберігання, а символом епохи, елементом, що впливав на повсякденні звички та ритуали людей.