12-річний Рован Бреннан гуляв із 44-річною мамою Амандою та собакою, коли помітив браслет, датований першим століттям нашої ери.

Буває таке, що люди знаходять справжні реліквії чи щось дуже дороге у найнезвичайніших місцях.

Так, нещодавно стало відомо, що у Великій Британії 12-річний хлопчик знайшов рідкісний золотий браслет, який був дуже схожий на ту прикрасу, яку колись дарували римським солдатам в нагороду за доблесну службу.

Як виявилося, хлопчик знайшов давньоримський золотий браслет віком дві тисячі років. Про це заявили спеціалісти Британського музею, пише Daily Star.

За словами 44-річної Аманди Бреннан, її син дуже азартний і завжди підбирає щось з підлоги. Так сталося і цього разу, коли він гуляв із собакою на одному з полів в графстві Західний Сассекс. В той час як жінка побачила лише “звичайний шматок металу” під ногами, її 12-річний хлопчик зрозумів, що це щось цінне.

“Я подумала, що це просто обв’язка з паркану, чи щось подібне. Воно було дуже брудним. Я завжди кажу сину, щоб він викидав те, що підіймає, але цього разу він відмовився, бо був переконаний, що це справжнє золото”, – розповідає Аманда журналістам.

Рован забрав прикрасу додому і почав досліджувати, як визначити, що це справжнє золото. Прикраса відповідала всім критеріям, зазначеним у контрольному списку, але сім’я не здогадувалася, що щаслива знахідка Рована дійсно виявиться дивовижним історичним артефактом.

Родина Роуена звернулася до за допомогою до експертів Британського музею, де фахівці провели аналіз і підтвердили автентичність та історичну цінність знахідки.

Наразі родина Бреннан із захватом слідкує за подальшими дослідженнями старовинного артефакту, паралельно пізнаючи історію старовини.

“Це дуже хвилююче, коли ми читаємо електронні листи, і нас тримали в курсі подій протягом усього процесу. Це римський браслет першого століття типу “армілла”. У нашому розумінні браслет армили дарували римським солдатам на знак поваги, доблесті та служби. Ми дізналися так багато нового, і дуже приємно, що ми все ще продовжуємо брати участь у цьому процесі, щоб стежити за його історією. У нашому будинку з’явилася частка історії”, – каже Аманда.