“В інтерв’ю американському коментатору Такеру Карлсону російський президент заявив, що Захід повинен сам подбати про «збереження обличчя» — просто кажучи, про визнання російського статусу окупованих українських територій. «Визнання територіальних реалій», як відомо, — улюблена політична тема Путіна. Він, як і інші російські керівники, згадує про це визнання як про найважливішу умову закінчення війни за кожної зручної і незручної нагоди. І, зрозуміло, в інтерв’ю Карлсону ця тема теж прозвучала”, — пише оглядач Віталій Портников у своїй статті, передають Патріоти України, та продовжує:

“Може здатися дивним, що Володимир Путін так потребує міжнародного визнання анексії і дратується щоразу, коли переконується, що ніхто у світі не поспішає погоджуватися з «російським Кримом». Але це, впевнений, зовсім не примха, а продумана політична тактика російського президента.

Думаю, Путін прекрасно розуміє, що якщо «заради закінчення війни» він змусить Україну і Захід визнати легітимність анексії, то на практиці це означатиме злам усього міжнародного порядку. Право сили остаточно візьме гору над міжнародним правом.

Ну, а сама Україна? Чи розуміють в Україні, що в разі, якщо навіть інші країни погодяться з анексією українських територій, то в результаті це призведе до серйозної суспільної фрустрації, до посилення впливу в суспільстві проросійських і популістських сил, які будуть переконувати співвітчизників, що тепер, коли навіть цивілізований світ визнав правоту Путіна, Україна повинна домовитися з Росією і уникнути нової війни. Така Україна, впевнений, стане державо — сателітом Росії, двері в майбутнє будуть для неї надійно заблоковані. Саме цього, думаю, Путін і домагається.

Власне, нічого нового в цій політиці немає. Путін ніколи нічого не вигадує, він, схоже, лише переносить середньовічні практики російської політики в сучасність. Саме Кримське ханство було анексоване Російською імперією за тією самою програмою: спустошення, контроль над частиною території, перетворення на фактичний протекторат і ліквідація підтримки Османської імперії під маскою проголошення суверенітету, потім окупація й анексія.

Так, але знаєте, чого ще вперто домагалася Росія? Визнання. Визнання Османською імперією російського права на окупований Крим, що і було підтверджено в Ясському мирному договорі, укладеному за підсумками багаторічної російсько-турецької війни. Домогтися від османів визнання Криму — це було найважливіше доручення, яке Катерина ІІ дала своєму фавориту Григорію Потьомкіну.

Схоже, зараз Путін просто намагається повторити цей старий трюк російської імператриці, але тільки вже з Україною. Спустошення, контроль над частиною території, «нейтралітет» — тобто виключення підтримки Заходу, потім окупація та анексія.

Тому, коли Путін говорить про переговори і мир, думаю, не потрібно дивитися в його безбарвні очі. Потрібно подивитися в підручник історії”.