Під час терористичної атаки по Грозі загинув син військового та інша родина, за яким влаштували поминальний обід. Син захисника теж був бійцем.

Росіяни завдали удару ракетою “Іскандер” по кафе-магазину в селі Гроза на Харківщині, де саме близько 60 людей зібралися на поминальний обід за загиблим українським військовим. Жертвами теракту стала 51 людина – фактично половина жителів невеличкого села. tsn.ua

Інформпродюсери програми “Сніданок з 1+1” зібрали інформацію про загиблих внаслідок удару по Грозі, розповіді їхніх рідних та свідків атаки.

Так, вдалося поспілкуватися з зі Сергієм, який народився і виріс у Грозі, але зараз проживає в іншому місці. Чоловік поділився, що під час ракетного удару по селу загинули дуже багато його друзів. У Грозі зараз живуть батьки Сергія.

За словами чоловіка, свідків атаки фактично не було, адже всі, хто перебував на місці удару чи неподалік, або одразу загинули, або – у важкому стані в лікарні з вибуховими травмами та опіками понад 80% тіла.

Під час атаки товариш Сергія перебував вдома за 700 м від місця удару. Там загинув його батько. Чоловік сказав – усе сталося настільки швидко, що він нічого не бачив.

У Грозі загинув син військового, за яким були поминки

Сергія також розповів, що його товариш, ексвійськовий Денис Козир хотів провести у грозі перезахоронення свого батька Козира Андрія, який загинув на фронті на початку березня.

Перед початком війни Денис разом із батьком перебували в Польщі. Однак у перші дні повномасштабного вторгнення чоловіки приїхали до Львова, прийшли до військомату, звідки їх скерували на навчання, а потім відправили до Попасної. Сина з батьком розділили до різних груп. Після трьох днів бойових дій Андрій отримав смертельне поранення в шию. Його поховали на військовому кладовищі на Дніпропетровщині.

Син Денис продовжував служити, а в червні звільнився за станом здоров’я. Чоловік переїхав до Грози, де одружився. Денис зібрав усі документи, аби повернути тіло батька і перепоховати його на малій батьківщині. Так і зробив.

Після перепоховання захисника на поминальний обід у місцевому кафе зібралися близько 60 людей. Загалом було запрошено 100 осіб, але дехто запізнювався, а хтось не зміг прийти через роботу. Зокрема, до кафе прийшли Денис із дружиною, дідусем, бабусею та тещею. Усі, на жаль, загинули. 

Що кажуть жителі Грози про атаку

Житель Грози Олександр розповів, що під час російського удару загинули його брат, мама та невістка.

“Знищили одним ударом пів села”, – зазначив чоловік.

Місцева жителька Тетяна поділилася, що в момент атаки перебувала дома і поралася по господарству.

“Почули вибух. Внук прибіг і сказав, що тут немає нічого живого.Зятя знайшли вже, а дочку і сваху не знайшли ще”, – сказала зі слізьми Тетяна.

Імена і фото загиблих у Грозі

Жертвами ворожої атаки стали сімейна пара Аліна та Максим. Без батьків залишилися двоє маленьких дітей.

Загинув Козир Денис разом із дружиною, дідусем, бабусею і тещею.

Андрій Козир, якого поминали, – другий справа на фото. Його син Денис – ліворуч на фото.

Ірина Харбака загинула разом з сестрою свого чоловіка Тетяною Харбакою.

Загинула Соляник Тамара – вчителька математики в ПТУ смт Шевченково Куп’янського району.

Загинула Соляник Тамара – вчителька математики в ПТУ смт Шевченково Куп’янського району.

Серед загиблих – вчителька Олена Крисевич.

До редакції “Сніданку” звернулася Валерія, яка попросила надати будь-яку інформацію про її маму – 47-річну Анжеліку Герасименко, – яку досі не знайшли після ракетної атаки.

Що відомо про ракетний удар по Грозі на Харківщині

Окупанти атакували село Гроза Куп’янського району Харківщини посеред дня 5 жовтня, завдавши прицільного удару ракетою “Іскандер” по місцевому кафе-магазину. Там саме на поминальний обід за загиблих військовим зібралися до 60 людей: 51 із них стали жертвами атаки (зокрема, одна дитина), ще шестеро людей зазнали поранень (серед них – дитина). Після теракту людей шукали під завалами будівлі. Рятувальна операція вже завершена.

У Харківській обласні прокуратурі зазначили, що однією ракетою було вбито половину жителів Грози, адже в селі загалом проживали всього до 100 осіб.