– Мамо, то де ключі від нашої квартири? Чи ти дарма в тій Італії стільки гарувала? – Ключі є, але квартира та не ваша, а моя! – Що?!

Новини

Коли я вийшла заміж, то вже добре знала, що мені доведеться йти в невістки.

Ми з батьками жили скромно, ділили на чотирьох двокімнатну квартиру. Не могла ж я залишити їх з молодшою сестрою без даху над головою.

Хоч свекруха була лагідною і доброю жінкою, та я все одно мріяла про власне гніздечко, багато працювала і відкладала кожну копієчку на квартиру.

От тільки чоловік переїжджати від батьків не поспішав. А навіщо?!

Так і прожили все життя, поки старенькі не померли. За кілька років після того не стало й мого Назарчика. Через важку хворобу він швидко згорів — просто на моїх очах. 

Діло йшло до весілля. Я пригадала собі, як в їхньому віці мріяла про власне житло, де я могла б побути з коханою людиною наодинці, де могла б відчувати себе єдиною господинею.

Не хочу, щоб невістка жила, з оглядкою на моє схвалення.

Тоді й наважилася їхати на заробітки в Італію. А що? Я з юності мрію про квартиру! На однушку точно назбираю, а дітям будинок залишиться.

Дітям одразу сказала, що грошима допомагати не буду, бо інакше на житло нічого не вистачить.

5 довгих років я гарувала заради своєї мрії. На свята приїжджала до своїх любих діток з онуками і паралельно придивлялася до району, в якому хотіла б оселитися.

Я наївно думала, що Максим з Іриною зрадіють і будуть мені вдячні за такий жест, але не так все сталося, як гадалося. 

– То Ви збираєтеся жити у новесенькій квартирці, а нам залишаєте оту стару розвалюху?

– Так, мамо! Несправедливо якось, ти так не вважаєш?

– Чому ж? Будинок в нормальному стані, я вам навіть гроші на косметичний ремонт приберегла.

– Не треба нам від тебе подачок! Ти свій вибір зробила. На новосілля можеш навіть не запрошувати — ми не прийдемо.

Тепер ні син, ні невістка не хочуть зі мною спілкуватися, навіть з онуками не дають бачитися, а все через мою квартиру!

Як вважаєте Ви?

Напишіть нам у коментарях на Facebook

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю.

Усі фото в статті є ілюстративними.