В українському суспільстві досі точаться дискусії, коли святкувати Різдво – 25 грудня зі всім християнським світом за Григоріанським календарем, чи традиційно 7 січня за Юліанським.

У матеріалі Styler пояснюємо, чому виникли такі розбіжності у християн щодо дати святкування Божого народження, чи варто переносити Різдво на 25 грудня та що про це думає церква, релігієзнавці і пересічні українці.

Чому важливо перенести дату святкування Різдва

25 грудня Різдво відзначають ті християни, церкви яких перейшли на Григоріанський календар. Українці також живуть за цим календарем, але от українська церква – досі користується Юліанським календарем, який відстає. Саме тому у нас традиційно Різдво святкується 7 січня.

Якщо відзначатимемо Боже народження 25 грудня – то приєднаємось до світової традиції. І ще на крок відійдемо від Росії та московського патріархату.

Зараз за Юліанським календарем, крім РФ, Різдво святкують ще у Грузії та Сербії.

Важливо зазначити, що у Біблії нема точної дати народження Ісуса Христа. Юлій Цезар запровадив Юліанський календар у 45 році до нашої ери. Згідно з ним Різдво святкують 25 грудня. Цю дату часто пов’язують із язичницьким святом “народження Сонця”.

Чому Юліанський календар відстає на кілька днів

Земля обертається навколо Сонця приблизно на 12 хвилин повільніше, ніж думали давні римляни. Тому календар з часом став зміщуватись. Різдво потрохи наближалося до весни, а Великдень – до літа. За півтори тисячі років Юліанський календар відстав на 10 днів.

Ситуацію виправив Папа Римський Григорій ХІІІ. Він вніс зміни у календар – придумав деякі роки зробити невисокосними. У них не було 29 лютого. Так вдалося перестрибнути “загублені” 10 днів. Але у 1582 році замість 4 жовтня настало 15-те. Новий календар назвали Григоріанським.

Що думають релігієзнавці про Різдво 25 грудня

Розв’язати питання щодо дати святкування Різдва просто, прийнявши певну установу чи відповідний наказ, вважає релігієзнавець, завідувач Відділу філософії та історії релігії НАН України Людмила Филипович.

“Достатньо прийняти відповідне рішення – соборове, синодальне чи пасторський лист, наказ, постанову тощо. Так і сталося при переході з Юліанського календаря на Григоріанський: вважати 21 грудня 1582 року 1 січня 1583 року. От і все. Так само вчинив російський цар Петро І, перевівши Росію з 7208 року на 1700. І ніхто нікого не питав. В ХХІ століття пора б робити те, що практично і прагматично”, – розповіла експертка.

Вона наголошує, що весь світ святкує 25 грудня і українцям варто приєднатися до них.

“В Україні протестанти, а в діаспорі і греко-католики, і деякі православні уже святкують Різдво по-європейськи. Так зване “українське Різдво” мало значення для перших емігрантів, які прагнули зберегти церковно-культурну ідентичність. Тепер воно схоже на етнографізм, який не має відношення до правд християнської віри”, – коментує релігієзнавець.

Филипович вважає, що під час війни святкувати Різдво разом із московським патріархатом – це абсурд.

“РПЦ є не єдиною, яка вперто і алогічно відстоює Юліанський календар в церковному житті, але в громадянському вимірі живе за григоріанським календарем. Абсурд і дурна вірність традиції”, – заявляє експерт.

За її словами, переважна більшість священників за старий календар. Інакше тоді “полетять” дати всіх інших церковних свят. А це треба перебудуватися й переконати своїх вірних.

“От було храмове свято Різдва Христового 7 січня, а зараз буде 25 грудня. Влаштоване, структуроване церковне життя ламається. Точно будуть незадоволені, які підуть із церкви, а це зруйнує громаду, порядок, традиції”, – стверджує спеціалістка.

Не бачить вона сенсу, й аби українські церкви об’єднувались.

“Навіщо всіх заганяти в одне стійло? Ми вже були там. Там не затишно. Най би не об’єднувалися в одну інституцію, а демонстрували єдність в дусі, у вірності заповідям Ісуса Христа, і в головній – любити ближнього свого”, – додає пані Людмила.

А от релігієзнавець і культуролог Євген Савісько зауважує, що питання про дату святкування Різдва Христового є релігійно-політичним. Це ускладнює його вирішення.

“Серед духовенства і парафіянин немає єдиної думки щодо дати святкування Різдва. Дискусії тривають і серед православних, і серед греко-католиків. Консенсусу поки нема. Є поодинокі експерименти з відома і згоди архієреїв відзначати 25 грудня, однак вони ні на що не впливають”, – розповів експерт.

Також він зазначає, що об’єднання українських православних церков нині виглядає ілюзорно.

“І ось чому – образи (справжні та уявні), хронічна взаємна недовіра, багаторічна негативна міфологізація опонентів, безапеляційні заяви та коментарі, знання реальних чеснот своїх колег – це все створює дику болотну суміш, котра заважає об’єднанню. І чи не найголовнішою перешкодою стає втручання наших політиків. Доки вони не припинять впихатись у церковні процеси, доти триватиме роз’єднання наших церков”, – додав експерт.

Яка позиція українських церков

В Православній церкві України зазначають, що взяли до уваги численні запити вірян та врахували дискусію, яка “протягом багатьох років точиться в Церкві та в суспільстві” і вирішили дозволити святкувати Різдво 25 грудня.

Раніше настоятель ПЦУ митрополит Епіфаній заявляв, що провести календарну реформу й перейти на святкування Різдва на 25 грудня можна буде за 10 років.

Разом із цим глава УГКЦ блаженніший Святослав виділив три засади, які необхідні для проведення календарної літургійної реформи. Крім Різдва, доведеться змінити усі інші дати нерухомих свят у літургійному році.

За його словами, календарну реформу слід проводити разом із іншими церквами України, аби відзначати свято усім разом.

Також він наголошує, що війна не є зручним часом для календарної реформи, тому що всі сили зараз варто спрямувати на перемогу України.

Пересічні українці поки неодностайні щодо дати святкування Божого народження. У кожній релігійній громаді обговорюється й вирішується це питання індивідуально.

Проте вже зараз майже третина громад в Україні святкує Різдво 25 грудня.