У православній церкві у понеділок, 6 грудня, в Україні вшановується пам’ять святого Митрофана, який відомий, як єпископ православної церкви, що жив приблизно у 17-18 ст. Цього вечора починалися зимові ворожіння: на суджених, долю, багатство та удачу. У народі цю дату називали Митрофанів день.

Свої іменини у цей день святкують Олексій, Олександр, Борис, Григорій, Іван, Митрофан, Макар, Серафим та Федір, а за прикметами сьогодні стежили за хмарами, і якщо ті купкувались, то це віщувало непогоду. Що можна, а що не можна робити, розповідає OBOZREVATEL.

День Митрофана

Святитель Митрофан жив між XVII-XVIII століттями. Він був одружений і мав сина. Після того, як він овдовів, вирішив стати ченцем і вирушив у пустелю. Пізніше він став настоятелем монастиря. Під час своєї служби прославився благодійністю та щедрістю. Він допомагав жебракам і дбав про знедолених, заслуживши загальну любов і повагу.

Митрофан дуже турбувався про те, щоб зміцнити позиції церкви, активно займався створенням нових храмів і вживав усіх заходів для того, щоб підвищити моральний та духовний рівень священнослужителів.

Українці в Митрофанів день їздили на ярмарки. Вважалося, що всі покупки цього дня підуть на користь, не зіпсуються, будуть служити довго і головне – принесуть радість. Увечері слід було влаштувати ситну вечерю, але з урахуванням того, що слід дотримуватися посту.

Дівчата гадали цього вечора і ворожили на заміжжя. Щоб зрозуміти, чекає їх кохання найближчим часом чи ні, вони ламали вишневу гілку і ставили в теплому, але таємному місці, де ніхто не міг її побачити. А вже на Різдво дивилися: якщо гілка розквітне, то цього року буде весілля.

У день Митрофана було прийнято згадувати загиблих воїнів, а також гадати про долю тих, хто вирушив до армії або пішов на війну. Для цього брали три буханці хліба і в один із них вкладали хрестик. Потім довільно розкладали біля ікон, на лаві та на порозі. Якщо хліб з хрестиком опинявся біля дверей, це означало, що військовий скоро повернеться додому.

Для тих же хлопців, що мали вирушити на війну чи службу, матері цього дня робили обереги. Вони брали шматочок тканини та читали на нього замовляння, далі підшивали шматочок тканини до одягу синів.

Ті ж, у кого був розлад у сім’ї, читали замовляння та заклинання на щасливий шлюб та взаємне кохання.

Що можна, а що не можна робити 6 грудня

• Категорично було заборонено влаштовувати конфлікти та з’ясовувати стосунки. Вважалося, що на відступників протягом року чекають численні травми та хвороби;

• Не можна було відмовляти у допомозі тим, хто її потребував. Жадібним обіцяли злидні й лихо;
• Не можна було довго вдивлятися у дзеркало. Люди вірили, що це може позбавити краси;
• Не можна було ходити до лазні;
• Цього дня жінки утримувалися від прядіння.

Прикмети 6 грудня

• Якщо місяць ясно світив уночі, це віщувало морози;
• Сильний вітер віщував погану погоду на червень;
• Сонячна погода обіцяла теплий і погожий початок літа.